Запис шикарний – по-іншому, мабуть, і не скажеш. Це те, чого досі у нас не було: вокально-інструментальний альбом українських народних пісень на перетині джазової, камерно-симфонічної та естрадної музики (такої, наприклад, як пісні Френка Сінатри чи Аструд Жилберту). Влучає все: "незаїждженість" обраних пісень, вишукані, багаті аранжування Павла Шепети, акуратна звукова режисура Макса Гладецького, філігранна лаконічність музикантів – ну і, звичайно ж, спів Ольги Войченко. Її голос, здається, увібрав у себе всі барви – ніжний погляд мами, прозорий серпанок дівочого смутку, весняний сміх оновленої води й прозору висоту серпневого неба, спокійну втому вечірньої пори. Увібрав – і віддав сповна, і наповнив відчуттям, переживанням живої краси...
І ще одне. Порівнянь уникнути, гадаю, все одно не вийде – надто багато різних відголосків тут зійшлося – тому зазначу: найближче до цього альбому за звуковою палітрою та добірністю аранжувань стоять, мені здається, "Два кольори" Квітки Цісик та "Ой, весна, весна..." Млади (аранжування для якого робив, до речі, теж Павло Шепета). Однозначно варто згадати роботи Юлії Роми, гурту ShockolaD – а ще, як не дивно, за способом звучання цей альбом часом нагадує записи Er.J.Orchestra. Але. Ось такої синтетичної роботи, яка органічно об’єднала би з джазом настільки різні, по суті, напрямки – досі просто не було. Тепер, на щастя, є – і сподіваюсь, що далі буде...
Виконавці:
Ольга Войченко - вокал (1-9)
Павло Шепета - рояль, клавішні (1-9)
Сергій Капелюшок - гітара, вокал, окарина (1-7,9)
Максим Гладецький - контрабас (1-3,5,6,9)
Валерій Волков - барабани (1,3,6)
Олександр Береговський - перкусія (1-5,7-9)
Андрій Пушкарьов - вібрафон (6)
Марія Хмельова - флейта (1,3,5,9)
Марія Кіях - флейта (2,4)
Юрій Свиридов - кларнет, бас-кларнет (1,3,5)
Сергій Гурін - фагот (1,3,5)
Ярослав Рура - гобой (1,3,5)
Олександр Зайцев - валторна (1,3)
Наталія Кметь - арфа (2,4)
Катерина Полянська - віолончель (2,4,7)
Сергій Митрофанов - скрипка (8)
Віктор Бєлко - акордеон (9)
](torrents/images/770341.jpg)